Усі ми виховуємось у дитячому садку, навчаємось у школі, проте ніхто нас не вчить бути хорошими батьками. Нам не казали, що це може бути дуже складно й водночас цікаво, що іноді батьківство – це творчість, захоплення та задоволення, а часом – рутина, розпач, безсилля. Як налагодити щирі й довірливі взаємовідносини з власною дитиною?

Складові мудрої батьківської любові

·         Навчіться вислуховувати свою дитину, бути терплячими. Не поспішайте завершити замість неї фразу, думку; не підганяйте та не перебивайте.

·         Уникайте спокуси задовольнити будь-яке бажання дитини.

·         Давайте дитині посильні доручення та стежте за їх виконанням. Не намагайтеся виконувати замість сина або доньки будь-яку справу.

·         Не нав'язуйте свою думку або волю: краще аргументовано доведіть, що зробити краще так, як ви пропонуєте.

·         Привчайте аргументувати свої вчинки: пропонуйте їй щоразу замислюватися над тим, що вона хоче робити або що робить.

·         Спонукайте пізнавати навколишній світ.

·         Створіть для дитини безпечні умови перебування та пізнання — закрийте розетки, заховайте сірники, приберіть скло, яким можна порізатися тощо.

·         Пояснюйте призначення та користь різних речей, предметів, правила користування ними зрозумілою мовою, але без сюсюкання і зайвого спрощення.

·         Вчасно привчайте дитину до самообслуговування. Вигадуйте для цього ігрові форми, зацікавлюйте, заохочуйте.

·         Навчайте дитину шанувати і любити своїх батьків, дідусів і бабусь, братиків або сестричок. Не допускайте її самоствердження за допомогою інших.

·         Будьте прикладом для дитини. Адже дитина є дзеркалом сім'ї.

·         Шануйте свою дитину, не принижуйте її гідність — не вживайте грубих слів, не кепкуйте з дитини через її невмілість, не застосовуйте фізичні покарання.

·         Любіть дітей не сліпою, а мудрою любов'ю, яка допоможе їм вирости хорошими людьми, вдячними вам і здатними до самореалізації в різних життєвих умовах